Як допомогти дитині адаптуватися до школи після літніх канікул?

Перші дні після літа діти ходять в школу з бажанням, настрій у них піднесений: вони знову побачили своїх однокласників, яким можна довго розповідати про пригоди під час канікул, ще не встигли отримати погані оцінки і втомитися від занять і домашніх завдань.
Поступово заряд бадьорості у наших школярів закінчиться, різка зміна розпорядку дня і роду занять, усвідомлення довгого навчального року відіб'ється на настрої дітей, діти швидко втомлюються і не рідко через це вередують та капризують. 

Щоб допомогти дитині адаптуватися до школи після канікул, необхідно тижні за 2 до початку занять повертатися до певного режиму дня, говорити про школу в позитивному ключі, наприклад, «Скоро в школу! Там ти зустрінешся зі своїми друзями. Що ти їм розкажеш про свої канікули?». З дітьми, що мають певні труднощі з навчанням, , необхідно додатково позайматися, але не перевантажуючи їх.

Як адаптуватися до школи після літніх канікул: відновлюємо режим дня

Потрібно поступово перевести дитину на режим дня близький до шкільного, але не різко. Впродовж 10 днів намагайтеся, щоб дитина лягала спати на пів години раніше, ніж зазвичай поступово наближаючись до 21:00. А вставала на пів години раніше наближаючись до сьомої години ранку. Дитина має спати 9-10 годин на добу.

Не змушуйте дитину одразу вставати з ліжка. У перші дні, коли для дитини особливо незвично вставати навіть на пів години раніше, дозвольте цих пів години дитині провалятися в ліжку, головне, щоб вона прокинулася. А вже через кілька днів дитина сама встане з ліжка в певний час.
Не менш важливим є і режим прийому їжі. Наприклад, снідати дитина має, через 40 хвилин після пробудження. Постарайтеся в цей період готувати улюблені страви дитини, що добре пробуджують апетит, страви з приємними запахами, ну і звичайно не забувайте про декор. Якщо з сумної яєчні зробити веселого чоловічка, то у дитини з'явиться бажання її з'їсти.
Перейдіть самі на режим дня близький до шкільного, тоді вам буде легше допомогти дитині адаптувати до нового графіку.

Як адаптуватися до школи після літніх канікул: повертаємо увагу та посидючість

У школі значно підвищується навантаження на організм, потрібно висидіти на одному місці цілих 45 хвилин. Потреба в активності залишається колишньою, а шкільні умови вимагають багато часу перебувати в сидячому, нерухомому стані. Через те, що влітку діти ведуть більш активний спосіб життя, різко висидіти 45 хвилин дуже складно. Тому поступово варто готувати дитину і до цього.

Не змушуйте дитину робити те, що їй не подобається, це не принесе користі. Краще захопіть її чимось цікавим.

Постарайтеся «захоплювати» поступово. Наприклад, в перший день нехай дитина, наприклад, робіть аплікацію (якесь цікаве велике панно, або розмальовуйте величезну розмальовку, створіть карту бажань, робіть намисто з макаронів, плетіть з бісеру, вишивайте хрестиком, що завгодно…), не встаючи з місця протягом 15 хвилин, потім 10 хвилин перерви, і знову сідайте доробляти СПІЛЬНУ роботу впродовж 15 хвилин. На наступний день збільште час до 20 хвилин, і так поки не дійдете до 45 хвилин.

Намагайтеся, щоб перерва між невідривним заняттям в 10 хвилин була активною для дитини, тоді вона легше буде включатися та сприймати саме занняття. Наприклад, можна в перерві включити музику і потанцювати.

Як адаптуватися до школи після літніх канікул: готуємо руку до письма

За літо у дітей суттєво знижується швидкість письма, через це дитина може не встигати виконувати всі завдання на уроці. Крім того рука спочатку може просто боліти від втоми. Це також підсилює нервову напругу та фізичну втому.

На допомогу прийдуть різноманітні пальчикові ігри та навіть масаж пальчиків.

Можна погратися в гру «будуємо криницю» та поєднати її з грою в слова (можна називати тварин, фрукти, овочі, імена, можна повторити табличку множення…). Перший учасник кладе паралельно два сірнички і за кожним сірничком промовляє слово, інший учасник кладе два сірнички перпендикулярно до попередніх. Класти треба дуже акуратно, щоб не порушити конструкції. Таким же способом і розбираємо нашу криницю.

Корисною для підготовки руки для письма буде гра пальчиковий твістер.

Як адаптуватися до школи після літніх канікул: підвищуємо рівень концентрації уваги

Дуже хороша гра на концентрацію уваги: назвати дитині кілька слів, і попросити її скласти з цих слів розповідь. Наприклад: Ліс, білка, горіхи, сонце, шишки, трава, дерево. Дитина складає розповідь, якщо в дитини не виходить одразу, зменшуємо кількість слів. 

Дуже гарна і улюблена всіма гра, що покращує концентрацію уваги – «знайди 10 відмінностей», «знайди пару». І знову на допомогу приходять сірники. Кидаємо на стіл кілька сірників (до 5 штук) на стіл. Дитина вивчає їх положення впродовж 5 секунд. Відвертається і малює, не підглядаючи, кількість та розташування сірників.

Терпіння та позитивне налаштування батьків

Не варто вимагати від дитини неможливого. Якщо не дається математика, ну і нехай, зате у дитини успіхи у літературі чи в іноземних мовах.

Не варто вимагати від дитини бути організованою, якщо ви самі не організовані. Якщо ви спізнюєтеся, що не дотримуєтеся графіку, ви все робите невчасно і з небажанням, ваша дитина братиме з вас приклад.

Якщо ви роздратовані від того, що вам треба займатися з дитиною уроками, то і дитину уроки будуть дратувати, і вона буде все робити з небажанням. Ваше завдання не скомандувати «роби уроки», а допомогти, зацікавити, зробити уроки задоволенням.

Завжди хваліть дитину за успіхи і за знання, але не за оцінки. Дитина повинна розуміти, що це важливіше.

І головне дайте зрозуміти дитині, що ви будете її любити завжди, і на це не вплинуть жодні оцінки, що ваша любов є постійною і безумовною і вона не залежить від здобутків та зусиль.

                            ЧТЕНИЕ НА ЛЕТО - ИЗ ОБЯЗАЛОВКИ В УДОВОЛЬСТВИЕ.

Рассказываем, как осилить подборки книг для чтения на каникулах и волноваться ли, если не все книги прочитаны к сентябрю.

Глагол «читать» не терпит повелительного наклонения. Несовместимость, которую он разделяет с некоторыми другими: «любить» «мечтать» Попробовать, конечно, можно. Пробуем? «Люби меня!» «Мечтай!» «Читай!» «Да читай же, паразит, кому сказано — читай!» Даниэль Пеннак.

КАК ЧИТАТЬ?

Не заставляйте

Перечень неотъемлемых прав читателя, составленный писателем Даниэлем Пеннаком, начинается с декларации права не читать и права не дочитывать до конца. Эти два уточнения превращают чтение из «обязаловки» в возможность. Используйте список не как руководство, а как приглашение к чтению, путеводитель по миру литературы. Пусть лучше пара романов из списка останется непрочитанной, чем юный читатель потеряет любовь к книгам. А к недочитанным томам можно будет вернуться позже. Кстати, никто не заставляет втискивать весь список в летние месяцы, оставьте немного книг и на учебный год.

Не переживайте

Довлатов рассказывал, как в эмигрантской компании зашёл разговор о детях, которые отказываются читать Достоевского. На риторический вопрос: «Как они смогут жить без Достоевского?» художник Вагрич Бахчанян заметил: «Пушкин жил, и ничего». В этой шутке есть доля правды. Литература — не застывший список самых важных книг, у самого начитанного человека найдётся пробел. И в пробеле этом нет ничего дурного. Кроме того, каждый читатель развивается по-своему: одни проглатывают «Мастера и Маргариту» в седьмом классе, другие осиливают Толстого только к сорока.

Читайте вместе

Чтение — одинокое занятие. Но это не значит, что им нельзя заниматься вместе. Почитайте вслух ребёнку или вместе с ним. Может получиться, что книга, которая обычно вгоняет в сон, вдруг заворожит в вашем исполнении: чтение вслух предполагает другой темп чтения. Вспомните, что авторы тоже свои произведения читали вслух. Представьте, как Достоевский диктовал своей жене новую главу романа, как Мэри Шелли в дождливую ночь рассказывала друзьям историю Франкенштейна, как Маяковский во весь голос декламировал стихи завсегдатаям «Бродячей собаки». Отправляетесь куда-то на автомобиле? Выключите радио и поставьте аудиокнигу. Если ребёнок уже старше, читайте те книги, которые читает он — а потом обсудите с ним. Так вы не только обсудите книги, но и узнаете собственного ребёнка ближе.

Не говорите, что книга из списка

Бывает так, что ребёнок читает с удовольствием — но только то, что хочет сам. Он точно знает: книги, которые задают в школе, непременно будут скучными. Почему бы не умолчать о том прискорбном факте, что в школьную подборку попал действительно хороший роман? А когда Стругацкие и Твен прочитаны, с невинным лицом расскажите, что таких интересных книг в школьном списке ещё много. Особенно для этого фокуса хороши книги из «внеклассных» списков.

Начинайте с приключений

Девять месяцев за учебниками, домашками и зубрёжкой закончились, наступило лето. Вспомните, что это время, когда можно вставать позже, гулять дольше и заниматься только тем, что нравится. Не стоит сразу набрасываться на Шолохова, Достоевского и «Повесть временных лет». Начните лето с чего-то лёгкого и приключенческого: хорошо подойдут О. Генри, Джек Лондон, некоторые рассказы Чехова. А толстые серьёзные романы отложите на сезон дождей.

Чередуйте книги

Хорошенько перемешайте список: пусть эпопеи чередуются с рассказами, серьёзные книги с лёгкими, русскоязычные авторы с переводными. Это позволит избежать скуки. И не забывайте, что у юного читателя есть и свои интересы. Вышла новая Роулинг? Некрасов может подождать несколько дней, ничего с ним не случится. (И помните ещё об одном праве читателя: праве читать что попало.)

Посмотрите экранизацию

Только ленивый не заметил, что компьютеры, телевизор и кино отнимают время у чтения. Не торопитесь запрещать эти развлечения: лучше обратите их себе на пользу. Если сложно замахнуться на тяжёлый том, найдите хорошую экранизацию. Посмотрите на Евгения Миронова в образе князя Мышкина, а заодно и Достоевского. Полюбуйтесь, с какой любовью британцы сняли «Войну и мир». Любителю «Доктора Кто» и «Людей X» покажите «Гамлета» с Теннантом и Стюартом. Затем можно прочитать оригинал и вдоволь поругаться на ошибки в экранизациях.

Не ограничивайтесь книгами

Иногда для того, чтобы по-настоящему понять книгу, нужно углубиться в контекст, узнать больше об авторах, пройтись дорогами героев. Отыщите хорошо комментированное издание Чехова или приложение с аннотированным Толстым, почитайте письма Пушкина, запишитесь на экскурсию по Петербургу Достоевского. Если в вашем городе есть дома-музеи писателей — вам туда. Не забывайте и про документальные фильмы вроде «Птицы-Гоголя». Если удастся найти то, что увлечёт юного читателя, в сентябре он удивит знаниями и одноклассников, и учителя.

Читайте

Этот пункт на самом деле главный. Если вашего ребёнка не усадить за чтение, подумайте: придя домой после работы, вы тянетесь за книгой или за телевизионным пультом? Давно ли вы заходили в книжный магазин? Не просрочена ли библиотечная карточка? Даже если кажется, что дети сильно отличаются от родителей, они берут с вас пример. Вспомните радость чтения, радость знакомства со «своей» книгой — и дети возьмут с вас пример. Читайте вместе с ними и помните, что книги — не тяжёлая обязанность, а дверь в новое.

https://orphey.com.ua/trainings-children/skorochtenie/